22 червня 1941 року війська гітлерівської Німеччини віроломно вторглися на територію Радянського Союзу, порушивши Договір про ненапад. Почалась Друга світова війна. Трагічна звістка, що пролунала у виступі по радіо наркома закордонних справ СРСР В.Молотова, розколола історію нашої країни на три епохи: довоєнну, воєнну й повоєнну.

У німецького командування був розроблений план «Барбаросса» - план «блискавичної війни»: розгром Червоної Армії повинен був відбутися за 6-7 тижнів. Група армій «Північ» завдала удару в напрямку Ленінграда (сьогодні - Санкт-Петербург), група армій «Центр» - в напрямку Мінськ-Москва, група армій «Південь» - вдарила в напрямку Києва. Берлінське радіо урочисто повідомило всьому світові, що концентрація військ на радянсько-німецькому кордоні є «найбільшою за всю історію людства».

Дуже важливе місце в планах німецького командування відводилося загарбанню в найкоротші строки України з її величезними сировинними ресурсами та родючими землями. На окупованих українських територіях фашисти встановили «новий порядок». Згідно з планом «Ост», Україна розглядалась як «лебенсраум» - життєвий простір для німецького народу. Наша країна призначалася для постачання продуктів та сировини «новій Європі». Народи, які населяли окуповану Україну, підлягали знищенню або виселенню, а та частина, корінного населення, яка б вижила, мала перетворитися на рабів. Після закінчення війни на захоплені землі передбачалося переселити 8-9 млн. німецьких колоністів.

Але на радянській землі ворог зустрів неочікуваний відчайдушний опір. Були створені Державний Комітет Оборони та Ставка Верховного Головнокомандування, до яких перейшла вся повнота влади в країні. На задоволення воєнних потреб були переведені майже всі галузі народного господарства. Проти нацистського режиму розгорнулася партизанська та підпільна боротьба, виник Рух Опору. У 1942 році СРСР, Велика Британія та США утворили антигітлерівську коаліцію.

Найжорстокіша та найкривавіша війна в історії людства, що забрала десятки мільйонів життів, тривала 1418 днів. Щодня гинуло близько 14104 людей. Кожну годину - 588, кожну хвилину - 10 людей. Жахлива арифметика...

«...З метою всенародного вшанування пам'яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Другої світової війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності на підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів війни, праці, Збройних Сил і жертв нацистських переслідувань...» згідно з Указом Президента України «Про День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні» від 17 листопада 2000 року № 1245/2000 день 22 червня відзначається в нашій країні як День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні.

Всі, хто став для нас прикладом беззавітної любові до Вітчизни і свого народу, незламної волі і героїзму, живуть у вдячній пам'яті народів. Це пам'ять про подвиги, здійснені на полях боїв з агресором, пам'ять про тих, хто вершив історію, прийняв смерть заради Перемоги, заради Батьківщини, заради майбутнього. Повага й шана до них передаються з покоління в покоління.

Війна… Страшне слово, скільки в ньому ненависті, крові, сліз, розбитих сердець, скалічених доль, смертей, болю... Україна за останні роки втратила чимало своїх Героїв, які виконували свій громадянський обов’язок, жертвуючи ціною власного життя. Найтяжче сім’ям, які не дочекалися додому батьків, синів, братів.

21 червня 2017 року минає два роки з часу, коли до родини Михайла та Орисі Козаків прийшла трагічна звістка - загинув їхній син Віталій. Під час бою під селами Авдіївка та Опитне Донецької області осколок від танкового снаряду обірвав сповнене сил і енергії молоде життя.

Віталій мав свідому громадянську позицію і вірив у те, що його небайдужість та ініціативність допоможуть Україні зберегти суверенітет і територіальну цілісність. Саме тому він прийняв рішення стати добровольцем та вирушити на схід держави для того, щоб майбутні покоління жили вільними та щасливими…

Немає слів якими можна було б розрадити горе рідних. Кожен з нас вірить, що ворог понесе своє покарання. За всі сльози і страждання матерів та близьких, за горе і біль від втрат і розрухи, за кожне втрачене життя, як героїв воїнів-українців, так і мирних жителів.

20 червня, цього року з 14.00 по 16.00 год. в приміщенні Тлумацького відділу Тисменицької місцевої прокуратури, що знаходиться за адресою м. Тлумач, вул. І.Макуха,14, буде проводити особистий прийом громадян перший заступник прокурора Івано-Франківської області Торованин В.Д.

У неділю, 11 червня, на стадіоні «Колос» міста Тлумача відбувся традиційний футбольний турнір пам'яті Ярослава Кікця між командами депутатів районної ради, директорів загальноосвітніх закладів району, працівників структурних підрозділів райдержадміністрації, Тлумацької ОТГ та учасників АТО.

Своєю щоденною працею ви створюєте інтелектуальний простір для розбудови Тлумаччини, розвиваєте глибокий дискурс щодо важливих проблем історії сьогодення та майбутнього країни.

Дякуємо кореспондентам, редакторам, репортерам, оглядачам та усім співробітникам засобів масової інформації району і області. У цей святковий для вас день бажаємо великих тиражів, поповнення читацької аудиторії, розширення кола друзів, а також міцного здоров'я, особистого щастя, сімейного благополуччя, нових цікавих тем, гострого пера, сміливих проектів та наполегливості в досягненні нових висот на ниві журналістики.

Нехай не зраджує вас удача і творче натхнення!

З повагою,

Голова районної ради                                                        Василь Двояк

Перший заступник голови райдержадміністрації             Ігор Бринський